среда, 30 марта 2011 г.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВЕДЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ ФІЗКУЛЬТУРНО -ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ


ТЕМА: ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВЕДЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ ФІЗКУЛЬТУРНО -ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ


Організм всебічно розвивається, якщо систематично зазнає дії різноманітних фізичних навантажень, зокрема фізичних вправ. Відомо, що в організмі є понад 630 м'язів і 230 суглобів. їх нормальне функціонування передбачає інтенсивне і систематичне завантаження кожного з них. Однак у виконані певної вправи бере участь лише обмежена кількість м'язів і суглобів. Тому для оптимального фізичного розвитку необхідно використовувати комплекс різноманітних вправ, які б забезпечували функціонування всіх м'язів і суглобів.
Чим більше м'язів бере участь у виконанні конкретної фізичної вправи, тим істотніші фізіологічні (в органах) і біохімічні (в клітинах) зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їх вплив на всебічний фізичний розвиток дитини.
Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів, зміцненню їх здоров'я. В ході фізичного виховання слід забезпечувати таке поєднання роз'яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура стає усвідомленим обов'язковим компонентом режиму для школяра. Згідно з "Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи", система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов'язані між собою форми:
-         уроки фізичної культури;
-         фізкультурно - оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри й фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);
-         позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);
-         позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання учнів (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т.д.);


-    самостійні заняття учнів фізичними  вправами вдома,  на пришкільних і
дворових майданчиках, стадіонах та інше.
Систематичні заняття фізкультурою позитивно впливають на розвиток для учнів в школі та сім'ї, спонукають його дотримуватися правильного режиму і вимог гігієни.
Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Вони обов'язкові для всіх школярів (за винятком тих, хто за станом здоров'я віднесений до спеціальної медичної групи). Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише  11% гігієнічної норми рухової
активності  школяра.  У  зв'язку з  цим,  необхідно збагачувати  і  правильно
»
поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.
Особливо велика увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочний час з ними проводять спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.
Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров'я вихованців школи, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності.
Гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв'язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі). Проте, все це не знижує її властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для


більшості учнів загальноосвітніх шкіл ранкова гімнастика вдома не стала обов'язковою.
Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями.
Фізкультхвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності учнів. Видатний російський вчений-педагог К,Д.Ушинський зазначив: "Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять".
У зв'язку з цим вчені рекомендують відводити на кожному уроці, особливо третьому і наступних, 1-2 хв. для проведення фізькультхвилинки. Перед її початком провітрюється класна кімната. Потім під керівництвом учителя учні виконують ряд фізичних вправ. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток дитини (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем.
Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо, що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до навчання залежить від того, як вони проводять перерви.
Під час великих перерв рекомендується добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів.
Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатись, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі засоби на великих перервах здійснювалися в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі. На перервах потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії.






Аналіз роботи вчителя фізичної культури Опари Д.О. над індивідуальною науково-методичною темою  « Вибір доцільних методів навчання».

     Бажання бути здоровим об’єднує всіх людей незалежно від віку, статі, соціального статусу або фінансового становища. Усі ми знаємо, здоровя потрібно берегти. Але чи завжди вчасно звертаємось до лікаря, дотримуємося режиму, прислухаємося до свого організму? Бути здоровим сьогодні означає іти в ногу з часом. Сяючі очі, доглянута шкіра, прекрасна усмішка, підтягнуті м’язи – ось портрет сучасної людини. Але як зберегти усе це в умовах мегаполісу?
     Аналіз досліджень і публікацій свідчить про зниження рівня індивідуального здоров’я всіх груп населення. Особливу турботу викликає те, що стабільно погіршується стан здоров’я і фізичної підготовленості нашого молодого покоління адже це наше майбутнє. В наш час майже кожен українець має відхилення в здорової. Щоб розв’язати це завдання необхідно починати роботу з молодого покоління, а саме з занять фізичною культурою!
    Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Вони обов’язкові для всіх школярів. Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11% гігієнічної норми рухової активності школяра. У зв’язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми і методи фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.
     Єдиної науково обґрунтованої класифікації методів навчання не існує. Враховуючи специфіку навчального предмета «Основи здоров’я і фізична культура», визначу три групи методів навчання.

Методи навчання
Методи використання
слова
Методи наочного
сприйняття
Практичні методи
-         розповідь
-         опис
-         пояснення
-         бесіда
-         розбір
-         завдання
-         вказівка
-         оцінка
-         команда
-         підрахунок
-         показ
-         демонстрація
(плакати, кінограми, малюнки, діафільми, кінокільцівки, кінофільми, презен-
тації тощо)
- звукова і світова сигналізація  
а) методи регламентованих вправ:
- вивчення по частинах
- вивчення в цілому
б) методи частково регламентованих вправ:
- ігрові
- змагальні

     Аналіз вищезазначених підходів свідчить, що вони не відходять від ідеї Я.А. Каменського про наявність трьох провідних методів навчання: словесного, наочного та практичного. Вище зазначені методи  безумовно всі використовуються на уроках фізичної культури, але учні сприймають не всі методи навчання. Це зумовлено  і віком учнів, і статтю. У всіх вікових групах найпоширеніший і найдоцільніший метод це – ігровий та змагальні методи. В віці 11-13 років ефективно застосовувати методи використання слова, це допомагає закласти базу теоретичних знань та згуртувати дітей  і виховувати колективізм, почуття ритму. Команда та термінологія допомагає чітко і раціонально керувати класом і домагатися потрібного результату. Методи наочного сприйняття  в наш час слід пов’язувати з інноваційними технологіями, розробками, нестандартним обладнанням. В цьому ж віці доцільно використовувати рухливі та спортивні ігри.
     В старшій ланці потрібно приділяти увагу методам регламентованих вправ, так як вправи та техніка виконання стає складнішою і вимагає більшої уваги, при вивченні деяких її частин. З’являється  складна тактика в ігрових видах спорту яку доцільно розібрати по частинах, а потім застосовувати в цілому. Методи наочного сприйняття слід використовувати за допомогою різнокольорового нестандартного обладнання. Воно краще привертає увагу учнів та полегшує орієнтування, що попереджує виникнення нещасних випадків.
    В фізкультурно-оздоровчій роботі та позакласній доцільно використовувати практичні методи. Що допомагає зацікавити дітей до занять фізичними вправами та відвідування спортивних секцій та тренувань.